Виноградники протягом року потребують постійного захисту: від ерозії ґрунту, зимових морозів, ранньоосінніх і пізньовесняних заморозків, злив, градобою і, звичайно ж, від шкідників і хвороб.

Відкривати кущі винограду, вкриті на зиму, слід після того, як мине загроза повторення морозів мінус 12 ^оС і нижче (на півдні та південному заході це настає звичайно в другій половині березня).

Раджу спочатку пильно оглянути кущі, визначити їхній стан після зимівлі та виконати обрізування, видаливши першочергово однорічні лози, що мають виразки антракнозу, ознаки ураження оїдіумом. Бажано закінчити обрізування виноградних кущів до настання сокоруху, бо пізніше через різальні інструменти (секатори, ножі, пилки тощо) можуть поширитися небезпечні хронічні хвороби — бактеріальний рак і некроз, а також вироз.

Слід очистити штамби та багаторічні рукави від мертвої кори, що відшаровується. Під нею часто зимують різні шкідники. Видалені хворі лози й мертву кору необхідно спалити.

Зони масового розвитку кліщів (брунькового, повстяного та вільного еріофідного), які помітили попереднього року, раджу обробити в період розпускання бруньок і початку росту пагонів одним з акарицидних препаратів — 0,2 %-м Бі-58 чи фосфамідом, 0,2 %-м актелліком, 15 %-м омайтом чи 0,3 %-м акартаном.

Дуже заражені листковою формою філоксери маточники необхідно обприскати розчином золону — 35 %-м к.е. (30 мл на сотку), золоном — 30 %-м з. п. (35 г на сотку) чи актелліком — 50 %-м к.е. (30 мл на сотку). Найкращий час для цього — в період між розпусканням бруньок та утворенням другого листка на пагонах.

Ефективними є такі загальнозміцнювальні заходи, як катарування, внесення до розпускання бруньок фосфорно-калійних мінеральних добрив (якщо не зробили цього восени). Легкорозчинні азотні добрива можна вносити навесні разом з фосфорно-калійними або як підживлення під час інтенсивного росту пагонів.

Після розпускання бруньок, на початку росту пагонів і розвитку суцвіть (приблизно до середини травня) можливі весняні заморозки до мінус 5—7 ^оС, згубні для молодого приросту. Для захисту від них потрібно завчасно заготовити й встановити навколо винограднику, переважно з північно-східного боку, купи з суміші соломи, листя і сухого гною, що дають під час спалювання багато диму. Раджу пильно стежити за прогнозом погоди. За небезпеки заморозку (звичайно в другій половині ночі та у передранкові години) підпалити ці купи. Дим вкриє плантацію і захистить кущі. На невеликих площах виноград можна вкрити плівкою або іншим укривним матеріалом.

Під час виконання настільного щеплення, стратифікації та загартування щеплених чубуків необхідно суворо дотримуватися режиму температури й вологості, не допускаючи появи на рослинах крапельно-рідкої вологи. За перших ознак гнилі на паростках і калюсі рекомендується провітрити приміщення та обробити щеплені чубуки 0,1 %-м топсином-М чи 0,15 %-м фундазолом.

Садіння винограду виконують добре розвинутими саджанцями (чубуками) без найменших ознак ураження хронічними хворобами.

Необхідно створити сприятливе середовище для росту й розвитку винограду. Адже погані умови (перевантаження пагонами та врожаєм, недостатні освітлення, водопостачання та мінеральне живлення тощо) призводять до зниження стійкості й сильного ураження кущів функціональними та інфекційними хворобами.

Із журналу «Дім, сад, город»