Вирощування розсади – відповідальний і складний період. Адже від того, яку розсаду ми виростимо (міцну й здорову чи кволу та слабку), залежатиме подальший успіх вирощування рослин та врожай загалом.

То як потрібно діяти, коли з розсадою трапився прикрий випадок і вона потребує "швидкої допомоги"?

Частина сходів з'явилася у "шапочках", тобто із залишками шкірки насіння. Такі рослини практично не розвиваються, бо у них не розкриваються листочки. Трапляється це, коли насіння було пересушене або під час сівби його майже не заклали у ґрунт чи він виявився надто легким за складом.

Виправити цю проблему можна легким обприскуванням сіянців по "шапочках" теплою водою або дуже акуратним зніманням шкірки-"шапочки" пінцетом.

 

Сходи витягуються і нахиляються у бік світла.

Це означає, що їм не вистачає світла. Потрібно забезпечити рослинам денне підсвічування у похмурі дні протягом 8–10 годин. Крім того, фахівці рекомендують відразу після появи сходів і розміщення їх на світлому підвіконні, на тиждень знизити добову температуру з 25 до 16–18 оС, а нічну – до 13 оС.

 

У розсади стебла стають тоншими та чорніють біля основи. Таке явище спостерігається, якщо розсада захворіла на "чорну ніжку". Зазвичай це відбувається при перезволоженні, низькій температурі повітря та недостатньому освітленні. Тому радимо поливати рослини лише вдень, під корінь, теплою водою і тільки тоді, коли верхній шар ґрунту добре підсохне. Якщо ж ви згаяли час і перші ознаки хвороби стали помітними, потрібно полити рослини слабким розчином марганцівки. Наступного дня слід злегка розпушити ґрунт.

Робити це необхідно дуже акуратно, щоб не пошкодити коріння, а потім присипати його просіяним попелом.

 

Забули про підживлення? Якщо розсада має непрезентабельний вигляд, тонке стебло і дрібне листя, яке змінило колір, якщо на ньому з'явилися плями або вони набули червоно-фіолетового відтінку – все це свідчить про неправильне підживлення розсади. Насамперед зауважимо: підживлювати рослини слід регулярно – двічі на місяць. Підживлення має бути збалансованим, комплексним, з усім набором мікроелементів. Однак, потрібно пам'ятати, що за надто рясного поливу та надмірного підживлення розсада виросте зніженою та вразливою до хвороб. Натомість спартанські умови з помірним поливом (але без в'янення), невисокою температурою повітря (але за хорошого освітлення)сприятимуть зростанню потужної розсади з добрим потенціалом.

 

Розсада катастрофічно переростає. Таке трапляється, якщо городник надто рано виконав сівбу або весна "забарилася". Саме тому потрібно дотримуватися оптимальних термінів висіву насіння, інакше доведеться надавати "швидку допомогу" розсаді, яка переросла.

Недарма ж у народі існує думка: нехай розсада краще буде низькою та міцною, ніж високою та кволою.

Щодо оптимальних термінів сівби, то варто орієнтуватися на те, що на момент висаджування розсади на постійне місце їй має бути 50–60 днів. І, звісно, важливим є той факт, куди висаджуватимете розсаду – у теплицю або у відкритий ґрунт.

Якщо все ж таки розсада переросла, то вихід є.

Досвідчені городники таку розсаду трохи згодом, під час висаджування на постійне місце, заглиблюють у ґрунт до перших листочків. Можна також посадити її лежачи, корінням на південь. А поки що варто зменшити полив, обрізати або вкоротити нижні листочки, щоб затримати ріст рослин. Ще простіше – зрізати у них верхівки між п'ятим і шостим листком та поставити їх у воду. Приблизно через тиждень–два у них з'являться корінчики.

Такий агрозахід має певні переваги. Зокрема, рослини добре приживаються під час пересаджування у тимчасові стаканчики або відразу в ґрунт. Крім того, якщо у високорослих томатів перші квітки і зав'язь утворюються над сьомим–дев'ятим листком, то у верхівок, які вкоренили, вона з'являється над першим–третім листком.

До того ж, у цьому випадку з однієї рослини вдається отримати відразу дві, бо ті рослини, які залишилися після зрізування верхівок, також продовжують добре рости, випускаючи нові пагони. Радимо залишити по два–три з них, а решту видалити. Такі рослини потім висаджують у ґрунт, як і звичайну розсаду.

Із журналу “Дім, сад, город»