Бджоли можуть не тільки давати мед, а й бути прекрасним індикатором забруднення навколишнього середовища. Саме так стверджують вчені-екологи, хіміки, біологи, медики…..

Всі забруднювальні середовище речовини рано чи пізно потрапляють у бджолиний вулик. Бджола, збираючи нектар і пилок з квітів, разом з ними поглинає також і ті токсичні речовини, що потрапили на квіти з опадами, пилом, у результаті використання пестицидів, з викидами продуктів згоряння, надзвичайно швидко накопичуючи різноманітні отрути як у своєму організмі, так і вносячи їх у мед та інші продукти бджільництва. Тривалість життя бджоли 32 дні, 10 з яких вона проводить у вулику. А 20–22 дні бджоли літають у радіусі до 7 км і за цей час встигають накопичити у своєму тільці значні кількості токсинів, важких металів, пестицидів тощо. В організмі бджоли найбільше накопичується хрому і нікелю, а цинку і кобальту – дуже мало. Водночас важкі метали не потрапляють в мед, якщо їх зміст не перевищує 30 мг/кг.

Масове застосування інсектицидів в сільському господарстві – серйозна загроза для бджіл та інших запилювачів. Наприклад, головні підозрювані в справі про раптове зменшення чисельності бджіл – інсектициди неонікотиноїди, які можуть вражати нервову систему цих комах.

Вони впливають на здатність бджіл до навчання, їх здатність до розпізнавання запахів і орієнтації в просторі.

Все це заважає збирати їжу, знижує чисельність і кількість бджолиних сімей, що в довгостроковій перспективі може знизити врожайність сільськогосподарських культур.

Джерело: https://www.bsmu.edu.ua/

Із журналу "Пасіка" №7, 2022