Володарем 2018 року за східним календарем є Собака. У безмежному світі природи немає у людини вірнішого і відданішого друга як собака.

Собака не лише найкращий, але й найдавніший друг людини. Вчені-археологи стверджують, що собака служить людині понад 15000 років!

Рятівник Баррі

Найвідоміший швейцарський собака-рятівник з притулку Святого Бернара. З 1800 по 1812 рік цей собака врятував життя 40 людей. Серед врятованих був маленький хлопчик, що потрапив під снігову лавину. Баррі ліг біля хлопчика, аби його зігріти і лизав обличчя дитини, поки він не прийшов до тями.

Потім собака привів хлопчика до найближчого житла.

Ще в XVII столітті монахи цього притулку в Швейцарських Альпах навчали своїх великих та дужих собак відшукувати і рятувати заблукалих подорожніх. У Парижі собаці-рятівнику Баррі поставлений пам’ятник.

 

Балто з Аляски

Сталося це на Алясці в 1925 році. Цей собака, не зважаючи на буран і сильний вітер, першим доставив сироватку від дифтерії з Анкориджу в місто Ном, подолавши 1080 км.

Завдяки вчасній доставці ліків було врятовано багато дитячих життів. Балто послужив прототипом головного героя відомого мультфільму “Болто”.

 

Боббі з Орегона

У 1923 році Боббі відвезли до іншого штату Америки. Собака, не витримавши розлуки, утік та вирушив шукати рідну домівку. Він знайшов дорогу з Індіани до Орегона. За шість місяців собака подолав 4800 кілометрів, перетнув три річки, рівнини й Скелясті гори та повернувся додому.

 

Лайка-космонавт

Перший собака, який побував у космосі в 1957 році. На другому штучному супутнику Землі цей маленький собака піднявся на висоту 1700 км.

Лайка — це назва породи, але після вдалого польоту вона стала кличкою собаки-космонавта.

 

Відданий Хатіко

Ця неймовірна історія і зараз зворушує серця людей. Професору Уено, викладачу Токійського Університету, подарували цуценя, яке він назвав Хатіко. Сталося це у далекому 1924 році.

Коли песик підріс, то він став проводжа­ти свого господаря на станцію, звідки про­фесор їздив на роботу, а увечері зустрічав його, і вони разом поверталися додому.

Сталося так, що професор Уено помер просто на лекції в Університеті і більше не повернувся. Але відданий Хатіко щодня бігав на станцію і чекав господаря.

Родичі і друзі професора дбали про собаку, але той тікав і зрештою оселився на вокзалі, весь час зустрічаючи поїзди.

Залізничники та інші люди підгодовува­ли Хатіко. Про нього написали у газеті і на станцію Сібуя почали приїздити люди, щоб побачити вірного пса. Так тривало довгих дев’ять років, допоки Хатіко не помер.

У 1934 році на станції Сібуя було споруджено пам’ятник Хатіко. У 2004 році пам’ятник Хатіко спо­рудили у місті Одате, де жив Хатіко із професором. На історії Хатіко створено два прекрасних художніх фільми. Образ цього собаки в Японії став прикладом безмежної любові та вірності.

Журнал для дітей «Яблунька»,
№1 за 2018 р.