Обрізування

Обрізують сливу залежно від сили росту пагонів, ступеня галуження, характеру плодоношення сортів. Сорти зі слабким галуженням і плодоношенням на простих та змішаних однорічних приростах (Ренклод Альтана, Пам'ять матері, Угорка донецька, Волошка тощо) при сильному рості пагонів, коли приріст становить більше 50 см, обрізують переважно вкорочуючи однорічні прирости: провідників до 50 см, інших до 30—40 см; ефективне і згинання пагонів, особливо вертикальних.

У сортів з помірним галуженням та плодоношенням переважно на шорцях і букетних гілочках (Абат Артон, Кубанська Рання, Ода, Угорка донецька рання тощо) перевагу віддають проріджуванню, видаляючи насамперед вертикальні прирости та з гострими кутами, схильні до надмірно активного росту, зайві в місцях загущення, пошкоджені. Вкорочують до 40—50 см лише певну кількість однорічних приростів, якщо їх треба перетворити в обростаючі гілочки, а наступної весни на нижнє чи бічне розгалуження. Якщо приріст за вегетацію не перевищує 25—30 см, то крони цих сортів лише проріджують. Якщо однорічні прирости зменшують до 10—15 см, то застосовують омолодження, вкорочуючи гілки на 2—5-річну деревину. У сортів з помірним та сильним галуженням у верхній частині крони видаляють вертикальні та схильні до активного росту гілки, залишені вкорочують на встановленому рівні.

Для того щоб плодове дерево нормально провітрювалось та освітлювалось, не перевантажувалось врожаєм, щоб не обламувались гілки, крони дерев формують у вигляді певних конструкцій. Прийняті для сливи розріджено-ярусна, поліпшено-ярусна, без'ярусна, напівплощинна, плоска крони. Зазвичай найоптимальнішим у присадибному саду є дерево з поліпшено-ярусною кроною. Її формують з 6—8 основних гілок, у першому ярусі закладають 4 гілки, через 6—15 см одна від одної, з кутами розходження близько 90°. Можна дві гілки ярусу формувати з двох суміжних супротивних пагонів з відстанню між парами 20 см. Другий ярус закладають з двох гілок на відстані 60—80 см від першого і 15—20 см одна від одної, а решту — поодиноко, через 25—30 см. Вище першого ярусу практикується поодиноке розміщення основних гілок через 40—50 см одна від одної. Сказати, що це найкраща форма крони, не можна, оскільки вибір залежить від схеми посадки саду, типу підщепи, сорту, рівня агротехніки та інших чинників.

 

Літнє обрізування

Чому плодові дерева в саду не обрізують улітку? Передусім тому, що вистачає іншої роботи: і полити, і підживити, і опори під гілками, навантаженими урожаєм поставити, і врожай зібрати... Хіба є час ще й на обрізування? Тим більше, якщо до саду влітку добираєшся вряди-годи, та ще й за городиною потрібен ретельний догляд. Шкода, а обрізування плодових дерев можна проводити упродовж всього року: і в період спокою, і в період вегетації. У ць­ому є здоровий глузд. Наприклад, росте жируючий пагін, або два конкуренти, або молода слива, однорічні пагони якої можуть відростати за вегетацію на 1—1,5, а то і більше. Для чого ж чекати зими, щоб лише тоді обрізати жируючі пагони або інший баласт, адже на їхній ріст та розвиток витрачаються поживні речовини, необхідні в той же час на визрівання якісного врожаю, формування крони, закладання квіткових бруньок на наступний рік тощо. Тому і варто влітку не чекати закінчення вегетації, а регулярно видаляти жируючі пагони або ж прищипувати приріст, який інтенсивно росте. Точно так влітку необхідно вирізати пагони, які ростуть в середину крони, щоб дерево не загущувалось. Важливим елементом в обрізуванні сливових дерев є прищипування верхніх точок росту пагонів, які активно ростуть. Це сприяє галуженню гілок другого порядку, визріванню однорічної деревини, а значить і кращій перезимівлі, інтенсивному закладанню квіткових бруньок. Такий агроприйом садівники-фахівці називають пінцируванням. Він особливо важливий для молодих пло­дових дерев. Якщо його провести, то вони швидше починають плодоносити. Ефективною зеленою операцією є також переведення пагонів, які ростуть інтенсивно з вертикального положення у горизонтальне за допомогою шпа­гату і вбитих у землю кілочків. На таких пагонах припиняється вегетативний ріст і закладаються квіткові бруньки. Хоча цей прийом до обрізування не на­лежить, але виконує ту ж функцію, що й обрізування тільки без використання секатора. Щоб довести вищесказане, ми провели дослід зі сливою Тулу Грас — дерево з переведеними в горизонтальне положення гілками вступило в плодоношення на два роки раніше ніж те, до якого цей агроприйом не засто­совували. Ясна річ, що влітку немає можливості проводити сильне омолоджу­юче обрізування — видаляти багаторічну деревину, оскільки разом зі зрізани­ми гілками будуть обламуватися сусідні гілки, оббиватися листя, плоди. На велику раневу поверхню потраплять хвороботворні гриби, які можуть пошко­дити деревину. Одне слово, таким обрізуванням можна пошкодити дерева, а не зробити їм користь. Під час літнього обрізування місця зрізів на видалених пагонах мають невелику площу, швидко заживають і не загрожують здорово­му стану плодового дерева. Для повного комфорту місця зрізів можна замас­тити олійною фарбою або садовим варом.

Прищипування або повне видалення вегетуючих пагонів — це один із способів боротьби зі шкідниками та хворобами. Варто зазначити, що він один і з найкращих екологічно безпечних способів, оскільки грики, скажімо, дірчаста плямистість сливи, чи шкідники (попелиці, та інша подібна зараза) вражає в основному молоде листя і верхівки пагонів, у той же час здерев'янілу середню частину та основу пагонів із жорсткішими листками ушкоджує значно менше, а то і зовсім не пошкоджує його. Отже, прищипуючи верхівки пагонів, ми знищуємо і джерело інфекції та шкідників.

Враховуючи вищеперераховане та базуючись на власному досвіді, можна сформулювати рекомендації з питань зеленого обрізування сливи, яке можна проводити тричі за вегетацію:

  • кінець травня — видаляємо жируючі пагони, конкурентів;
  • початок липня — видаляємо жируючі пагони, прищипуємо верхівки ростучих пагонів на галуження, плодоношення, заражені хворобами та шкідниками, переводимо гілки з вертикального у горизонтальне положення;
  • середина вересня — прищипуємо пагони на визрівання, видаляємо вовчки та заражені пагони.

На перший погляд таке обрізування марудне і потребує багато часу, але саду треба постійно приділяти увагу, в тому числі у вигляді літнього обрізування і він, як-то кажуть, віддячить сторицею, слива — не виняток щодо цих вимог.

 

 

П.О. Мазур,
«Слива»,
«Бібліотека «Дім, сад, город»