Інжир, фіга, фігове дерево, смоківниця — це все назви однієї рослини, яка у нас асоціюється зазвичай із теплими краями. Однак, незважаючи на південне походження, чимало садівників з успіхом вирощують її в умовах української зими. Розповідаючи про інжир, не можна не згадати про його смак: хто хоч раз скуштував ці плоди, знає, які вони смачні. Але, крім ніжного солодкого смаку, вони ще й дуже корисні для здоров'я. Зокрема, містять багато йоду, а це профілактика від багатьох хвороб, у тому числі зобу. І що найголовніше: інжир — досить невибаглива і пластична рослина. До того ж, її можна вирощувати і на ділянці, і в домашніх умовах — у контейнері, щороку отримуючи сталий урожай. А щоб досягти успіху в цій справі, необхідно знати особливості агротехніки з вирощування інжиру.

  

Щороку попит на ядра волоських горіхів збільшується як в Україні, так і за її межами. У 2017 році чищені горіхи заготівельні пункти приймали по 150 грн. за кілограм. Тобто, з одного дерева можна було заробити понад 3000 грн. Отже, волоські горіхи — не лише смачний продукт, а й прибутковий.

Особисто я вирощую волоський горіх на своїй ділянці вже понад 15 років, тому хочу поділитися з читачами деякими секретами догляду за цією перспективною і дуже врожайною культурою.

З ВЛАСНОГО ДОСВІДУ

Ось і закінчився складний і дуже напружений медовий сезон 2019 року. Підбивши підсумок, можу сказати, що результатом нашої спільної роботи бджола-пасічник дуже задоволений. Кожна перезимувала бджолина сім’я дала в середньому по 63–65 кг високоякісного товарного меду. Крім того, 20 травневих відводків зміцніли і стали повноцінними сильними бджолиними сім’ями, від яких я отримав по 40–42 кг товарного продукту.

- Для садіння варто вибирати сорти салатів без гіркуватості: Айсберг, Ромен, Московський парниковий, Балет, Забава. Слід враховувати також, що листя салатів Фрісе, Радич, Лоло_роса, Рукола, крес-салат трохи гірчить.

- Під впливом прямих сонячних променів листя салату швидше накопичує гіркоту, тому розташовувати грядки краще у напівзатінку або в міжряддях.

Білоголова капуста, мабуть, найвологолюбніша культура порівняно з іншими овочами. За одну добу доросла рослина випаровує близько 7 л вологи, тому поливати її треба відповідно. Особливо важливим є правильний режим поливу в період формування головок, який триває протягом вересня, а у деяких сортів і довше.

Для нормального розвитку капусти її треба поливати 2-3 рази на тиждень, промочуючи ґрунт на глибину не менше 35-40 см. Особливо шкідливі для цього овоча несвоєчасні поливи, коли ґрунт в умовах посушливої погоди сильно пересихає, а потім його рясно проливають водою. За такого режиму головки часто розтріскуються. Таке ж явище можна спостерігати і в разі надлишку вологи в ґрунті, якщо перестаратися з поливами, або в період затяжних дощів.

У першій половині осені відбувається збирання білоголової капусти. Середньостиглі сорти, які мають період вегетації 120-150 днів, збирають протягом вересня у міру дозрівання головок. Урожай середньопізніх сортів, які мають термін вегетації 140-160 днів, готовий до зрізування зазвичай до кінця вересня або початку жовтня. Пізні сорти, дозрівання який триває більш ніж 160 днів, збирають у першій половині жовтня, якщо немає загрози сильних заморозків. Орієнтуючись на період вегетації того чи іншого сорту, потрібно припинити полив кожного з них за 2-3 тижні до збирання врожаю.

Продовжуючи поливати рослини в осінній період під корінь, варто пам’ятати, що для їхнього дозрівання важлива також і достатня вологість повітря. Для цього має сенс додатково зрошувати рослини водою з лійки.

 

 

У вересні зазвичай стоїть суха погода з рідкими короткочасними опадами. Однак слід постійно стежити за прогнозом погоди і в разі затяжних дощів встановити над грядкою дуги й накинути на них плівку. Це вбереже головку від розтріскування в умовах зайвої вологості ґрунту й повітря. Для цього можна скористатися й іншим прийомом: кожну головку злегка підкручують, порушуючи, таким чином, цілісність частини кореневої системи, або ж злегка підрізають коріння лопатою. Через пошкоджену кореневу систему до качанів буде надходити менше вологи і поживних речовин. Це призупинить їхній ріст, але захистить від розтріскування.

Трапляється, що до вересня головки виявляються погано розвиненими і повільно наливаються. Це свідчить про недостатнє живлення рослин. Щоб заповнити нестачу поживних речовин, у першій декаді вересня варто підживити рослини фосфорно-калійними добривами. Для цього змішують суперфосфат і сірчанокислий калій у пропорції 2:1 відповідно. На одну рослину використовують 1 столову ложку такої суміші: рівномірно закладаючи її в сухому вигляді в ґрунт навколо рослини, відступивши від стебла на 10-15 см, а потім виконують полив.

У першому осінньому місяці капусту можуть продовжувати пошкоджувати небажані комахи: личинки і гусениці капустяної мухи, капустяної совки та капустяної молі. Оскільки інсектициди в цей період вже застосовувати не можна, необхідно боротися зі шкідниками, збираючи їх вручну або використовуючи народні методи. Наприклад, для цього періодично обпудрюють рослини просіяним деревним попелом після дощування з лійки або рано вранці, поки ще не висохла роса.

Головки зрізають у міру їхнього дозрівання залежно від скоростиглості сорту. Стиглість цього овоча легко визначити, не тільки оцінивши розмір і щільність капустини, а й по утворенню на її «маківці» світлої блискучої плями.

З урожаєм у процесі збирання необхідно поводитися вкрай акуратно. Слід уникати ударів качанів об тверді предмети і, тим більше, не можна їх кидати на землю. До того ж не можна допускати контакту з ґрунтом, щоб не інфікувати капусту. Її зрізають з частиною кореня, видаляють грубі розеткові листки, залишаючи по 3-4 зелених покривлених листки, і відразу вкладають у мішки або ящики, а потім закладають на зберігання. До речі, в Голландії, що славиться своїми успіхами в сільському господарстві, збирання білоголової капусти порівнюють зі збиранням яєць на птахофермі.

Якщо урожай збирають у дощову погоду, що вкрай небажано, капусту необхідно перед закладанням у підвал добре просушити. А в сонячну погоду її не можна залишати на відкритому повітрі тривалий час, бо головки дуже швидко втрачають вологу і в’януть.

Варто пам’ятати, що урожай середньостиглих сортів зберігається не більше двох-трьох місяців, і його треба вжити в їжу в першу чергу або ж використовувати для квашення. У такій капусті, що потрапила на грядці під невеликі короткочасні заморозки, утворюється більше цукрів, що позитивно впливає на її смакові якості при заквашуванні. Пізні сорти необхідно зібрати до стійких похолодань, коли температура може опуститися нижче -3…4оС. Якщо ж це зробити не вдалося і головки замерзли після сильних заморозків, їх необхідно залишити на грядці для відтавання ще на 4-5 днів, і тільки потім зрізати. Але подібного треба намагатися уникати, бо в таких умовах частина продукції може стати непридатною для зберігання.

А. Давидова

Із журналу "Дім, сад, город" №9 за 2019 р.